Як мотивувати студентів до навчання?

Навчання потребує мотивації. Незалежно від того, чи ви студент чи викладач, вам потрібно розробити стратегії, які допомагатимуть мотивувати до навчання. Результат навчання учнів буде пропорційним зусиллям, які вони прикладають у процесі засвоєння знань. Тому одним з ключових завдань вчителя є заохочення зусиль учнів. Це може бути проблематично, навіть якщо вчитель створює сприятливе середовище для навчання, оскільки багато чинників, що впливають на процес, залежать від загального ставлення учня, його вподобань і особистих якостей.

Загальні стимули

Стимул можна проілюструвати на прикладі тварини. Голодний щур, якого помістили у лабіринт, швидко навчиться відшуковувати їжу. Щур не буде використовувати конкретний маршрут, якщо їжі немає, або ж її якість і кількість недостатні для того, щоб стимулювати бажання рухатися. Таким чином, стимул можна розглядати як силу тяги, яка відіграє роль рушійної сили.

Стимул до навчання може бути вродженим або набутим. Якщо студенти не повинні були б навчатись, хотіли б вони вчитися? Простої відповіді немає, оскільки навіть ті студенти, які не отримують задоволення від навчання в класі, продовжуватимуть набувати досвід з життєвих переживань і заходів, які їх цікавлять. Крім того, учні, які люблять вчитися в класі, можуть більше не скористатись набутими знаннями.

Внутрішні або істинні стимули

Існують й інші стимули, насамперед внутрішні, які пов’язані зі ставленням людини до навчання. Увага вчителів повинна бути спрямована на підтримку внутрішніх стимулів. Стимули можуть спиратися на:

Гордість – студенти можуть відчути велике задоволення після успішного виконання завдання й отримати цінне відчуття компетентності, яке саме по собі може надихати на подальші зусилля.

Особисті амбіції – деякі студенти мають чітке уявлення про те, чого вони хочуть досягнути у житті. Вони можуть сприймати навчання як спосіб побудови майбутнього, який принесе багатство, престиж, владу та інші блага.

Конкуренція з собою – студенти іноді встановлюють власні стандарти й рівень роботи. Таким чином вони кидають виклик самим собі та таким чином створюють стимули. Вони можуть також оцінювати свої успіхи у порівнянні своїх досягнень або прогресу з результатами інших.

Почуття контролю або влади – студенти можуть отримати відчуття контролю і влади за допомогою розвитку навичок і знань. Можливість впливати на їх навколишнє середовище вкрай важливе для запобігання апатії та набутої безпорадності.

Відчуття участі та єдності – робота в складі групи або класу може дати учням почуття приналежності та залученості.

Особисті відносини – деякі студенти не так зацікавлені у приналежності до тієї чи іншої групи, як у розвитку позитивних відносин з окремими особами. Учні можуть бути захоплені учителем і мотивовані бажанням отримати схвалення від цього викладача і зробити його щасливим.

Студент може бути заохочений тим, що у нього є один хороший друг, який також навчається, і він буде зацікавлений в тому, щоб досягти успіху у тих областях, в яких бере участь інший студент.

Цінності й етика – різні учні можуть дотримуватися етичних та інших цінностей у навчанні та освіті. Деякі, можливо, вважають, що освіта має вирішальне значення для подальших успіхів та індивідуального сприйняття цінності й статусу у суспільстві. Інші не вважають це важливим. Деякі учні керуються етичними принципами, що містять у собі повагу до сім’ї та дорослих, тоді коли інші більше керуються тим, що підкреслює незалежність і самостійність.

Зовнішні стимули

У класі такі стимули включають винагороди, хороші оцінки, похвалу й будь-які інші чинники, які можуть з’явитись в навчальному середовищі. Інші зовнішні стимули можуть містити соціальні та культурні упередженості й цінності, сімейні очікування, перспективи роботи або мету, на досягнення якої може впливати навчання.

Відчутна винагорода може бути важливим стимулом. Якщо студент знає, що він отримає певні нагороди за навчання або за певну поведінку в класі, це може стати потужним стимулом. Однак відчутна винагорода не завжди є головним поштовхом. Безпека на робочому місці та кар’єрний ріст можуть бути настільки ж сильними мотиваторами, як і гроші. Престиж у класі, повага, визнання і схвалення зусиль родиною можуть бути настільки ж важливими, як і хороші оцінки. Однак системи винагороди приносять результати, тому вони є важливою частиною стратегії мотивації вчителем.

З іншого боку, стимули можуть переконувати учнів у необхідності засвоєння матеріалу. Тиск з боку однолітків може мати значний вплив на те, як учень буде вчитися, і наскільки він готовий поводитися так, щоб стимулювати навчання. Багато здібних і вмотивованих студентів починають гірше вчитися, щоб позбутися репутації «заучок» або відповідати колу однолітків, які не цінують навчання або не досягають успіху в класі.

Підвищення внутрішньої мотивації

Коли учень мотивований на навчання внутрішніми факторами, навчання стає його винагородою. Учень любить вчитися, і насолода та ентузіазм залишатимуться частиною його навчання протягом усього життя. Головною метою стимулів має бути посилення внутрішньої мотивації. Заохочення, засноване на винагороді, тобто зовнішніх чинниках, буде послаблюватися або зникати, коли ці винагороди зменшуються.

Деякі дослідження показують, що опора на зовнішню мотивацію фактично руйнує внутрішні стимули. Однак зовнішнє заохочення може також посилити внутрішню мотивацію, якщо якість роботи винагороджена.

Деякі способи посилення внутрішньої мотивації:

Створення інтересу й ентузіазму до отримання знань – пов’язуйте їх з повсякденним досвідом або з інтересами та здібностями учнів.

Розвиток допитливості – демонструйте щось, що хочете пояснити, за допомогою здивування, сумнівів, суперечностей та передбачень.

Залучення учнів до участі в грі або моделюванні, яке заохотить учнів до пошуку власних відповідей або експериментів, або ж процесу навчання на практиці.

Соціальна підтримка як стимул

У мотивації соціальні стимули, такі як словесна похвала, схвалення і заспокійлива посмішка, є кращими за їжу і воду, які були надзвичайно важливими для мотивації тварини в лабораторії. Батьки, вчителі, друзі та роботодавці використовують соціальні стимули для активізації зусиль. Навіть тоді, коли оцінки іноді здаються головним стимулом для навчання, соціальна підтримка може бути не менш важливою.

Мотиваційна сила соціальних стимулів, як правило, втрачає свою цінність, якщо їх використовують не вибірково. Учитель, який хвалить всіх за мінімальні досягнення, виявляє, що така похвала стає неефективним мотиватором. Коли студент знає, що встановлений стандарт високий, то похвала стає великим компліментом, і для того, щоб отримати цей комплімент, докладають великих зусиль.